Вночі, блукаючи в пітьмі

Блоґ: Юрій Щур
Вночі, блукаючи в пітьмі,
від марева хитаючись убік,
ти знову проклинаєш сни
і голос твій зривається на крик.
 
І повертаючись удень,
розтиснувши скривавлені долоні,
під плач конаючих пісень,
ти мрієш опинитись у полоні
 
грайливих барв, веселкою роджених,
що із сльозинкою роси.
Не хочеться вже слів буденних,
лиш мовчазної самоти.
04.12.2010
Тільки зареєстровані та авторизовані користувачі можуть залишати коментарі.
або Зареєструватися. Увійти за допомогою профілю: Facebook або Вконтакте